вкидати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
укидання — укида/ти, укида/тися, уки/нути, уки/нутий, уки/нутися див. вкидати, вкидати і т. д … Український тлумачний словник
ввалювати — (ува/лювати), юю, юєш, недок., ввали/ти (ували/ти), ввалю/, вва/лиш, вваля/ти (уваля/ти), я/ю, я/єш, док. 1) перех.Вкидати якийсь важкий предмет у що небудь. 2) неперех., розм. Те саме, що ввалюватися 3) … Український тлумачний словник
висипати — I в исипати див. висипати. II висип ати а/ю, а/єш, недок., ви/сипати, плю, плеш; мн. ви/сиплять; док. 1) перех.Сиплячи, викидати, видаляти що небудь із чогось або вкидати, поміщати кудись. 2) перех. Виливати з однієї посудини в іншу рідку страву … Український тлумачний словник
вкидання — (укида/ння), я, с. Дія за знач. вкидати (укида/ти) … Український тлумачний словник
вкинути — див. вкидати … Український тлумачний словник
впирати — I (упира/ти), а/ю, а/єш, недок., впе/рти (упе/рти), увіпру/, увіпре/ш, док., перех., фам. Із силою, часто проти чийогось бажання вкладати, втискати, вкидати і т. ін. кого , що небудь кудись. || перев. док. Вкласти дуже багато чого небудь у щось.… … Український тлумачний словник
вперти — 1 дієслово доконаного виду із силою, часто проти чийогось бажання вкладати, втискати, вкидати і т. ін. кого , що небудь кудись) вперти 2 дієслово доконаного виду щільно притискати що небудь одним кінцем, краєм, створюючи опору … Орфографічний словник української мови
впирати — 1 дієслово недоконаного виду втискати, вкидати що небудь кудись фам. впирати 2 дієслово недоконаного виду щільно притискати, створюючи опору … Орфографічний словник української мови
упирати — 1 дієслово недоконаного виду щільно притискати, створюючи опору упирати 2 дієслово недоконаного виду втискати, вкидати що небудь кудись … Орфографічний словник української мови